Згідно зі статею 17 Закону України "Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення” ВІЛ-інфіковані люди:
Користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно – правовими актами;
Крім загальних прав і свобод, мають також право на: - відшкодування збитків, пов’язаних з обмеженням їхніх прав, в наслідок розголошення інформації про факт зараження ВІЛ; - безоплатне забезпечення ліками, необхідними для лікування будь-якого виявленого у них захворювання, засобами особистої профілактики та наданням психосоціальної підтримки; - безоплатний проїзд до місця лікування і у зворотному напрямку за рахунок лікувальної установи, яка видала направлення на лікування; - користування ізольованою житловою кімнатою.
Не користуватися з іншими людьми одними й тими ж самими голками та шприцами для введення лікарських препаратів. Найкращий спосіб – використання стерильних шприців;
Виключити статеві контакти з людьми, стосовно яких немає впевненості, що вони не інфіковані;
Не допускати, аби біологічні рідини інших людей (особливо кров, сперма, вагінальні виділення) потрапляли на шкіру або слизові оболонки. Слід пам’ятати, що ймовірність зараження прямо залежить від кількості сексуальних партнерів;
Якщо ви живете статевим життям, то слід дотримуватися концепції "безпечного сексу”, тобто користуватися презервативом, в усіх випадках сексуальних контактів ( вагінальні, анальні, оральні) або застосовувати так звані альтернативні форми статевих стосунків.
Основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:
Під час статевого контакту сперма або вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизову оболонку піхви, статевого органа, ротової порожнини, шлунку або прямої кишки, через які вірус проникає у кров іншої людини;
У разі порушення цілісності шкірних покривів гострими предметами ( зокрема, голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), яким перед цим користувалася інфікована людини і її кров залишилася на ньому. Ризик інфікування ВІЛ є найбільшим при повторному користуванні шприцом або голкою для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливання крові, яка містить ВІЛ;
Від інфікованої матері під час вагітності, пологів або під час годування груддю.
ВІЛ не передається:
При спільному користуванні верхнім одягом з людиною, яка інфікована ВІЛ;
При рукостисканні;
При загальному користуванні фонтанчиком для питної води;
Через домашніх тварин;
При користуванні загальним туалетом (унітазом);
При контактах у транспорті (наприклад, у "годину пік”);
Потрапляючи в організм людини, вірус імунодефіциту міститься в біологічних рідинах: крові, спермі, вагінальних виділеннях, грудному молоці, що зумовлює шляхи його передачі.
Носії ВІЛ протягом тривалого періоду (до кількох років) можуть не лише виглядати, а почувати себе здоровими. Весь цей час люди, що живуть з ВІЛ не підозрюють про те, що інфіковані і можуть інфікувати інших. З часом імунна система все більше ослаблюється, проходять роки, у людини з’являються певні ознаки (симптоми), характерні для СНІД.
СНІД розвивається після проникнення в організм людини ВІЛ
СНІД – абревіатура від синдром набутого імунодефіциту: Синдром – ряд ознак (симптомів), які вказують на наявність хвороби; Набутого – такого, який передається від однієї людини до іншої, а також від матері до дитини; Імунного – стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від інфекцій та хвороб; Дефіциту – відсутність захисної реакції імунної системи людини на потрапляння в організм інфекції.
СНІД – одна з найскладніших проблем людства. Багато що про СНІД вже відомо, але щодня з’являється нова інформація. Перше повідомлення про СНІД з’явилося в 1981 р. На сьогоднішній день поширення ВІЛ має характер пандемії. У глобальному масштабі ВІЛ/СНІД посідає четверте місце серед причин смертності. Серед країн Східної Європи найбільше уражені Україна та Росія, які за темпами поширення епідемії лідирують у цьому регіоні. З 1987 по травень 2009 р. в Україні зареєстровано 149 633 особи, яким встановлено діагноз ВІЛ-інфекція, 28 646 осіб – з діагнозом СНІД. За цей час від СНІДу померло 16 259 осіб. За січень – травень 2009 р. в Україні офіційно зареєстровано 8356 ВІЛ-інфікованих, за вказаний період померло від СНІДу 1059 осіб, зокрема у травні – 180 осіб , із 1558 зареєстрованих. Таким чином, в Україні щодня зазнають інфікування 50 – 52 особи, помирає 6 – 8 осіб. Але для України, як і для багатьох інших країн проблема СНІДу не є суто медичною проблемою. Наслідки, які спричинює ВІЛ/СНІД, можна розподілити на демографічні (підвищення показників смертності, збільшення кількості сиріт на тлі падіння народжуваності) та соціально-економічні, які проявляються на індивідуальному рівні, рівні сім’ї та громади.