Завдання: Зробити шкільне життя цікавим
Кредо: «Справи красномовніші за слова»
Гасло: «Тільки вперед і тільки всі разом»
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості, не можливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами. Участь в органах учнівського самоврядування, через широко розвинену систему органів самоуправління забезпечує залучення учнів до різноманітної діяльності колективу, до організаторської роботи, до управління справами колективу, а також до визначення прав і обов’язків учнів, формування почуття господаря класу, школи, міста, держави.
Головною умовою розвитку самоврядування є: наявність педагогів, які хочуть і вміють співпрацювати з учнями. Саме від педагога залежить, чи зможе він довіряти учням самостійно вирішувати більшість питань їхнього колективного життя, чи зуміє переконати їх у тому, що крім них, ці обов’язки ніхто не зможе виконати. Тільки тоді самоврядування стане потребою колективу.
Метою дитячого самоврядування в школі-інтернаті є: розвивати в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи, що є однією з головних умов розвитку особистості.
Завдання учнівського самоврядування:
1. Виховувати в учнів почуття гідності, самоповаги.
2. Впливати на формування високої громадянської культури.
3. Робити більш змістовим, більш багатим і більш різноманітним життя в школі.
4. Допомагати у вирішенні проблем навчання, спілкування, побуту.
5. Виховувати почуття єдності з колективом школи.
6. Виховувати якості свідомого громадського діяча.
7. Формувати якості яскравості особистості, лідера, сприяти більш повному самовираженню і самореалізації учнів.
Практика свідчить, що дієвість учнівського самоврядування буде результативною, коли базуватиметься на таких принципах:
- тактовне роз’яснення значення їхньої участі в управлінні навчально-виховним процесом;
- залучення школярів до роботи в органах самоврядування (штабах, комісіях, постійних та тимчасових формуваннях);
- педагогічне керування колективною творчою діяльністю та самоврядуванням;
- широке використання педагогіки співпраці;
- гласність у роботі;
- індивідуальне і групове змагання, підбиття підсумків та нагородження переможців.
Працюючи над структурою учнівського самоврядування, виходили з того, що його фундаментом має стати модель громадянського суспільства, яка захищає кожного від неправомірних дій інших громадян.
Отже, основоположним у побудові структури самоврядування в школі-інтернаті стало впровадження основних ознак реального суспільства буття з метою створення середовища, яке навчає і виховує вміння жити в умовах громадянського суспільства.
Статут
І. Загальні положення
1.1. Учнівська рада школи є добровільним виборчим органом, що об’єднує своїх членів на основі єдності їх культурних, соціальних, творчих, освітніх, організаційних інтересів з метою реалізації потреб та запитів школи.
1.2.Учнівська Рада створюється та функціонує згідно зі статутом школи.
1.3.Учнівська Рада дбає про збереження історії, розвиток традицій та примноження досягнень школи.
1.4.Учнівська Рада піклується про збереження шкільного майна.
1.5. Учнівська рада дбає про підтримання зв’язків з батьками, громадськістю та позашкільними закладами.
1.6. Шкільне життя в Учнівській Раді ґрунтується на засадах демократичності, співпраці та вільного вибору.
1.7. Символами Учнівської Ради є: Прапор, емблема та Гімн.
Прапор – стяг рожевого кольору.
15 жовтня – День школи.
ІІ. Мета заснування та напрямки діяльності Учнівської Ради
2.1. Створення чіткої організаційної структури для здійснення зв’язків між адміністрацією та учнями школи.
2.2. Активізація безпосередньої участі учнів у формуванні та реалізації цілісної політики в школі.
2.3. Створення умов для розвитку творчого потенціалу учнів, сприяти їх інтелектуальному, культурному, духовному, фізичному розвитку.
2.4. Захист і реалізація прав і свобод учнівської молоді.
2.5. Виявлення та підтримка лідерів молодіжного руху.
2.6. Допомога адміністрації у вирішенні життєво важливих питань функціонування школи.
ІІІ. Членство, права та обов’язки
3.1.Унівська Рада організовується з учнів 5-11 класів школи.
3.2. Члени Учнівської Ради школи обираються ( за умови їх особистого бажання працювати) в своїх класних колективах.
3.3.від кожного класного колективу до складу Учнівської Ради входять не менше 2 учнів.
3.4.Очолює Учнівську Раду голова, який обирається у ході виборчої компанії шляхом таємного голосування.
3.5.Член Учнівської Ради має право:
- обирати та бути обраним до всіх ланок керівництва Учнівської Ради;
- звертатись до Учнівської Ради та адміністрації школи за допомогою та захистом своїх прав та свобод інших учнів школи;
- особисто брати участь в зборах при обговоренні питань про діяльність Учнівської Ради, дискутувати, критикувати, вносити пропозиції, відстоювати свою точку зору з усіх питань щодо діяльності Учнівської Ради;
- звертатись до Учнівської Ради за характеристикою чи рекомендацією;
- в будь-який час вийти з Учнівської Ради.
3.6. Член Учнівської Ради зобов’язаний:
- брати активну участь у діяльності Учнівської Ради, виконувати всі вимоги Статуту, інших норм та правил школи;
- піклуватися про авторитет школи та Учнівської Ради;
- діяти згідно з вимогами Учнівської Ради, співпрацювати з педагогом-консультантом.
3.7. Членство в Учнівській Раді втрачається:
- за власним бажанням;
- за умови припинення навчання в школі;
- в разі, якщо член Учнівської Ради порушує вимоги п.3.6. цього Статуту.
3.8. Якщо з Учнівської Ради вибув член за умов п.3.7., то на його місце може бути введений новий член Учнівської Ради
3.9. Учнівська Рада обирається терміном на 1 навчальний рік. Вибори нового складу проводяться на початку навчального року (вересень).
ІУ. Структура Учнівської Ради
4.1. Учнівська Рада обирається на загальній конференції відкритим голосуванням.
4.2. До складу Учнівської Ради входять учні, яких рекомендував вищий орган класу – збори учнівського колективу.
4.3. За напрямками роботи члени Учнівської Ради об’єднуються в малі ініціативні групи:
- «Ерудит»;
- «Дисципліни і порядку»;
- «Дзеркало» (прес-центр);
- «Здоров’я»;
- «Милосердя»;
- «Дозвілля»;
- «Господарська».
4.4. До складу кожної малої ініціативної групи входять не менше 3 учнів.
4.5.Роботу малих ініціативних груп спрямовують координатори із числа педагогів навчального закладу.
4.6. Координує роботу малих ініціативних груп голова Учнівської Ради
4.7. Голова Учнівської Ради:
- Голова Учнівської Ради обирається шляхом таємного голосування строком на 2 роки у визначений день на перервах, до і після уроків. Він обирається на альтернативній основі, повинен мати організаторські здібності, добре вчитися.
- Кандидат на голову Учнівської Ради висувається як групою так і шляхом самовисунення.;
- Голова Учнівської Ради обирається більшістю голосів учнями 5-11 класів;
- Новообраний голова Учнівської Ради заступає на пост через два дні після виборів. Приведення присяги здійснюється перед всіма учнями складає присягу на статуті Учнівської Ради, перед державним Прапором України, Прапором школи;
- Голова учнівської Ради співпрацює з дирекцією школи, може бути присутній на засіданні педагогічної ради і виступати на захист учнів.
4.8 Заступник голови Учнівської Ради
- обирається на першому засіданні Учнівської Ради головою Ради;
- заступник голови Учнівської Ради відповідає за взаємодію між старостами класів;
- взаємодіє між активом різних шкільних об’єднань;
- надає допомогу голові Ради;
- в разі потреби заміняє голову Учнівської Ради.
4.9. Секретар Учнівської Ради
- забезпечує оперативне повідомлення всіх учнів за допомогою стінної газети про рішення Учнівської Ради, систематично доповідає про виконану роботу на Учнівській Раді;
- допомагає голові готувати засідання Учнівської Ради, вести документацію;
- збирає та узагальнює дані для панорами участі класів у конкурсі на звання «Клас року» та «Учень року», керує підбиттям підсумків;
- Організовує вітання переможців на святі «Сузір’я талантів»;
- зберігає документацію Учнівської Ради.
V. Періодичність проведення нарад
5.1. Засідання Учнівської Ради проводиться не рідше 2 рази на місяць.
5.2. Засідання кожної малої ініціативної групи проводиться 1 раз на 2 тижні. Позачергово – за поданням Учнівської Ради або адміністрації.
VІ. Самоврядування в класі
6.1. Класні збори – колективний орган самоврядування в класі. Основне завдання класних зборів – обговорення і вирішення питань життєдіяльності класного колективу.
6.2. Класні збори проводяться щомісячно, орієнтовно – два рази на місяць.
6.3. Всі члени класного колективу зобов’язанні підпорядковуватись рішенню зборів, прийнятих більшістю голосів, виконувати доручення зборів, а також звітувати перед зборами, якщо вони того потребують.
6.4. Кожен член класного колективу має право виступати на зборах, вносити питання на обговорення, відстоювати свою точку зору до прийняття зборами рішення.
6.5. Класні збори обирають старосту класу, членів до Учнівської Ради, делегатів на шкільну конференцію, заслуховують звіти про виконання доручень, підсумки участі школярів, обговорюють поведінку учнів, питання організації і проведення чергування по класу, виконання школярами Правил для учнів.
6.6. Відповідальність за підготовку і ведення зборів несе староста класу. Про свою роботу по підготовці і проведенню зборів староста звітує перед класним керівником.
|