Ось і пролунав останній дзвінок у нашій школі. Останній дзвінок! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас, одинадцятикласники. Цей дзвоник прозвучить востаннє, покличе у незвідану дорогу майбутнього.
Як і кожне прощання з рідною школою хвилююче, сумне. Хвилюються випускники, адже попереду ще випускні екзамени, хвилюються вчителі - це частина їхньої любові, душі і ласки. Та найбільше мабуть хвилювань у батьків - їхні діти стали дорослими і невтримна материнська сльоза, що блищить в очах - це радість і смуток, надія і сподівання.
На нашому святі були присутні гості та волонтери, які є постійними шефами нашої школи.
Відсвяткували свій випуск і попрощались з початковою школою учні 4 класу.
А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти.
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ – чудовий і жити в нім варто. |