Найдорожчим скарбом, яким нагороджує
людину природа від народження і на довгі
роки є здоров’я. Це справді незчисленне багатство, яке необхідно повсякчас
збільшувати і надійно берегти. Проте значна частина вихованців нашого закладу
мають спадковість, обтяжену несприятливими чинниками: мікросоціальні умови їх
попереднього життя стримували належний психофізичний розвиток, переважна
більшість дітей виявляють схильність до психоневротичних розладів, фізичну
ослабленість, відсутність імунітету, природного загартування, тому часто
хворіють, відсутність у ранньому дитинстві морально-психологічних установок на
усвідомлення цінності здоров'я є однією з причин появи шкідливих звичок.
Тому, чи найголовнішим призначенням учителів,
вихователів, батьків, власне, всіх тих, хто, постійно так чи інакше впливає на
дітей, є впровадження у свідомість і повсякденний побут школярів важливої ідеї
здорового способу життя та діяльності, починаючи з дошкільного віку.
