Взимку під час сильних морозів водоймища покриваються кригою. Дітлахи і дорослі радіють можливості погратися на льоду, влаштувати ковзанку, зайнятися підлідною ловлею риби.

 Усе це -  дуже корисні й веселі заняття за умови, що товщина криги перевищує 15 сантиметрів. Інакше весела забава може обернутися трагедією.

Особливо небезпечно розпалювати на льоду багаття, бігати і стрибати по тонкій кризі, кататися на санчатах з берега на лід, ставати на крижини.

 На око товщину льоду можна приблизно визначити за його кольором. Міцний лід зазвичай має зеленуватий або синюватий відтінок.  Лід білого або жовтуватого кольору менш міцний. Тонкий лід трапляється біля берега, заростей очерету та під снігом.

 Тому, хто провалився під лід, дуже важко вибратися з ополонки, адже лід кришиться під вагою тіла. Щоб запобігти цьому, треба широко розвести руки в сторони, розпластавшись на льоду, і перекотитися на спину, щоб витягнути ноги. Чим більше ти розпластаєшся на льоду, тим менше тиснутимеш на нього.

 Вибравшись з ополонки, не можна ставати на ноги, а слід перекотитися чи переповзти на безпечне місце, пам’ятаючи, що вага тіла стала більшою через мокрий одяг.

Катання на ковзанах — чудовий спосіб відпочинку взимку, але необхідно пам'ятати, що:

Безпечним вважається лід: для одного пішохода - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менш 7 сантиметрів;

для оснащення ковзанки - не менше -10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів);

масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.

Ніколи не ставайте на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига надто тонка і може провалитись.

У жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.

Не заходьте на лід далеко від берега.

Не підходьте до ополонок і не катайтесь біля них на ковзанах.

Не ходіть самі по льоду і не збирайтесь великими групами.

Не з'їжджайте на лижах з крутої гори на лід.

Ковзайтеся лише в перевірених й обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріскати й з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

Не можна підбігати до товариша, який провалився під воду: до нього потрібно наблизитись повзком, використовуючи для переміщення   по   кризі   подовгуваті   предмети   (лижі,   лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою.

До самого краю пролому підповзати не можна,  бо у воду можете провалитися обоє.

Ремінь,   шарф,   будь-яка   дошка   або   палиця,   санки,   лижі можуть врятувати життя людини.

Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4-ох метрів),   киньте  своєму  товаришеві  мотузку,   шарф, палицю   аби   він   ухопився.    Підсунувши   підручний   засіб спасіння,   витягніть   його   на   лід   і   повзком   виберіться   з небезпечної зони.

Сховайте товариша від вітру та якомога швидше доставте його в тепле місце, розітріть тіло, переодягніть в сухий одяг та напоїть гарячим чаєм.

Якщо ж сталася біда, кличте на допомогу.  Не панікуйте, а спробуйте опиратися грудьми на лід і посунутися до берега.

 Пам'ятайте! Ніколи не ставайте на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига надто тонка і може провалитися.