Трудове виховання — виховання свідомого ставлення до праці через
формування звички та навиків активної трудової діяльності.
Завдання трудового виховання зумовлені потребами
існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Воно покликане забезпечити:
— психологічну готовність особистості до праці
(бажання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлення соціальної
значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів
праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);
— підготовка до праці (наявність
загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяльності,
вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, підготовка до
свідомого вибору професії).
Трудове виховання ґрунтується на принципах:
— єдності трудового виховання і загального
розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);
— виявлення і розвитку індивідуальності в
праці;
— високої моральності праці, її суспільне
корисної спрямованості;
— залучення дитини до різноманітних видів продуктивної
праці;
— постійності, безперервності, посильності
праці;
— наявності елементів продуктивної діяльності дорослих у дитячій праці;
— творчого характеру праці;
— єдності праці та багатогранності
життя.
У трудовому навчанні учні одержують загальнотрудову
(оволодіння знаннями, уміннями і навичками з планування, організації своєї праці),
загальновиробничу (освоєння
науково-технічного потенціалу основних галузей виробництва, основ
економіки та організації праці,
природи й навколишнього
середовища), загальнотехнічну (оволодіння
знаннями з урахуванням специфіки
галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціальну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної
спеціальності).
Формування готовності до праці поділяють на етапи —
своєрідні ступені трудового становлення особистості.
Дошкільний період. На цьому етапі відбувається залучення дітей до
побутової праці, догляду за тваринами і рослинами, виготовлення іграшок,
ознайомлення з працею дорослих, формування переконань щодо необхідності праці,
бережливого ставлення до її результатів.
Початкова школа. Головне для неї — вироблення елементарних прийомів,
умінь і навичок ручної обробки різних матеріалів, вирощування
сільськогосподарських культур, ремонту навчально-наочного приладдя, виготовлення
іграшок, різних предметів для школи. Учнів знайомлять з деякими професіями.
Основна школа. Навчання і виховання у ній зосереджується на
оволодінні знаннями і практичними вміннями обробки металу та дерева, основами
електроніки, металознавства, графічної грамоти. Формування уявлень про головні
галузі народного господарства, вмінь і навичок виготовлення нескладних виробів.
Починаючи з 8-го класу, учні працюють у навчально-виробничих бригадах, міжшкільних
навчально-виробничих комбінатах, навчальних цехах.
Старша школа. Вона ставить за мету оволодіння уміннями і навичками
з наймасовіших професій, які здобувають безпосередньо на виробництві, з
урахуванням потреб регіону, наявної навчально-технічної та виробничої бази. На
цьому етапі важливо знайомити учнів з основами економічної теорії,
підприємницької діяльності, законодавства з питань підприємництва,
фінансово-кредитних операцій, психолого-педагогічними засадами управління.
На всіх етапах трудового виховання учнів необхідно
формувати потребу в праці, творче ставлення до неї, залучати до реальних
виробничих відносин і формувати розвинуте, зорієнтоване на особливості ринкового
господарювання, економічне мислення.
|